Для колег

                                                РОЗРОБКА УРОКУ

ТЕМА:  СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ: ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Мета: повторити знання учнів про основні чергування голосних і приголосних; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Фонетика: фонетична характеристика голосних і приголосних звуків.

Лексикологія: ознайомлення з фразеологічним складом української мови.

Синтаксис: речення.

Очікувані результати: учні розпізнають у словах явища чергування голосних і приголосних звуків; вимовляють слова відповідно до орфоепічних норм; знаходять і виправляють орфографічні та орфоепічні помилки на вивчені правила; складають речення із засвоєними новими словами.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

                                                      ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

Евристична бесіда

1.      Поясніть поняття «чергування в українській мові».

Чергування – це закономірна зміна голосних чи приголосних звуків під час творення нового слова або за словозміни у тій самій морфемі.

2.      Які звуки можуть чергуватися?

Е-и-нуль звука,        о-а, о(е)-і,                     е-о.    А приголосні?

1.      Колективна робота з таблицею

Уважно роздивитися таблицю «Складні випадки чергування голосних в українській мові» та сформулювати правила щодо їх написання в ненаголошених позиціях.

Складні випадки чергування голосних в українській мові

Чергуються голосні	Приклади
е-и-нуль звука	беру-вибираю-вибрати
о-а	ломити-зламати, допомогти-допомагати
о(е)-і	загону-загін, село-сіл, каменя-камінь
е-о	вечеря-звечора, шести-шостий, женити-жонатий, боєць-бойовий, копієчка-копійок

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

1.      Орфографічний практикум

1.      У поданих прислів'ях до виділених слів дібрати такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і записати пари слів.

Назвати, які фонеми чергуються, яка роль цих чергувань у вираженні відтінків лексичного значення.(Колективна робота).

1. Тиха вода береги ломить.(ламати) 2. Осінь підганяє (гонить), зима не жде. 3. Не кажи гоп, поки не перескочиш (скакати). 4. Хто два зайці гонить (ганяти), той жодного не зловить. 5. Кинь ячмінь в болото – убере (убирати)  тебе в золото. 6. Гей, звідкіль ти прилетіла (літати), ластівочко мила?. 7. Зробив справу – віднеси (носити), п'ять нових захопи (хапати). 8. Хто батьківщину любить, того і батьківщина береже (зберігати).

2. Переписати, вставляючи, де треба, пропущені літери, по­яснити вживання їх. Дібрати до слів, у яких пропущена літера, такі споріднені, у яких відбувалося б чергування голосних, з'ясувати його. (Робота в парах).

1. Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця навіки заб..рем. 2. Два вітри підкрались стиха, в баби вир..вали нитки і по­рвали на шматки (О. Пархоменко). 3. Біла ромашко, як ти цвітеш! З медом від тебе л..тить бджола. Дівчинка в коси тебе запл..ла (М.Сингаївський). 4. Ми повибігаємо, снігу нак..чаємо купу за садком. 5. Баба буде плакати, будуть сльози капати, знівечать кожух. Голова пок..тить­ся і в калюжу – бух! (Л.Глібов). 6. У зеленому на­мисті, синьоока, чарівна, ст..ле килими барвисті, йде дібровами весна. 7. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в світлиці підм..ла, прибрала (О. Пархоменко)  8. Внучка сміливо прод..рається лісовими хащами. 9. Сидимо собі, ліс кру­гом завм..р.  9. Через хвилину судно стишувало хід, перем..гаючи піняві хвилі (М. Яненко). 10. Бабуся заг..няє нас до хати (М.Стельмах).

3. Творча робота.

З двома парами слів скласти речення

4.      Фонетичний розбір слова бджола.

Бджола – [бджо] –[ла]. І-й склад – [бджо] – ненаголош., відкритий; ІІ-й склад – [ла] – наголош., відкритий.

[б] – приг., тв.., дзв.;

[дж] – приг., тв..,

[о] – гол., ненагол.;

[л] – приг., дзв., тв..;

[а]- гол., нагол.

5 звуків, 6 букв.

5. Прочитати загадки. Виписати слова, в яких можливе чергування голосних та дібрати такі споріднені, в яких це чергування відбувається.

1. Тільки припече, вона зразу ожива. 2. Текло, текло і лягло під скло. 3. Руками впирається, ногами лізе. 4. Прийшла дівка з гір, несла на собі сім шкір, як їх розбирали, всі над ними ридали. 5. Зимою грію, весною прію, літом умираю, восени оживаю. 6. Я росла в темній темниці, як зросла — взяли в світ­лицю. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть, відгадайте, хто ж я.

1.                            Відгадати загадки.

Відгадки: 1. Бджола. 2. Вода і лід. 3. Рак. 4. Цибуля. 5. Сніг. 6. Картопля.

6.      Вставити пропущені букви й пояснити свій вибір. Підкреслити слова, правопис яких слід запам’ятати.

Сх..лятись, завм..рати, тр..мтіти, ч..р..да, ч..брець, х..мерний, експ..р..мент, л..маю, р..жим, здр..гатися, доб..ратися, ж..рдина, л..генда, к..парис, д..р..вус, бл..щати, к..п'яток, д..монстрація, ст..блина, т..пло, т..р..торія.

7. У поданих реченнях знайти слова, в яких можливе чергування [е] з [о] після шиплячих та [й]. Виписати їх та дібрати такі споріднені, в яких це чергування відбувається.

1. Вже звечоріло. (Леся Українка.) 2. Рученьки терпнуть, зли­паються віченьки... Боже, чи довго тягти? (П. Грабовський.) 3. Та­рас Григорович влаштовувався в густих кущах, витягав з-за халя­ви записну книжечку і писав вірші. (3. Тулуб.) 4. Після вечері хлопці назбирали сухого хмизу й запалили багаття. (І. Нечуй-Левицький.) 5. Розлилися води на чотири броди. (М. Стельмах.) 6. Золотими пшеницями бродить дощик манівцями.  (Т. Вієру.) 7. Весняний вечір розсипає над тихим містечком зорі. (В. Речмедін.)

8.      Перекласти з російської мови на українську, записати й пояснити написання е чи о.

Чело, вечером, щека, пшеничный, женатый, желтый,  пчела, щебень,  шел, шелк,  чесать, жестокость, шофер,  шестой, шелестеть, чего, человек.

         Слово викладача

Чергування приголосних звуків у коренях слів.

У сучасній українській мові при відмінюванні слів та утворенні нових відбувається чергування приголосних звуків. До найпоширеніших належать:

чергування [г] — [ж] — [з]. Наприклад: плуг — плужок — у плузі, дорога — дорожній — у дорозі тощо;

чергування [к] — [ч] — [ц]. Наприклад: рік — році — річний тощо;

чергування [х] — [ш] — [с]. Наприклад: свекруха — свекрушин — свекрусі тощо;

чергування [д] — [дж], [ст] — [шч], [т] — [ч], [п] — [пл], [б] — [бл], [в] — [вл], [ф] — [фл], [м] — [мл]. Наприклад: сидіти — сиджу; летіти — лечу, чистити — чищу тощо.

9.      Дослідження-трансформація з конструюванням

Утворити від поданих у дужках іменників прикметники й записати усі словосполучення. Скласти з ними 5 речень.

(Волга) берег; (Прибужжя) село; (Сиваш) озеро;  тюрки (мова); (Кременчук) завод; Запоріжжя (степи); (Кавказ) довгожитель; (Париж) квартал; (сусід) двір; (товариш) розмови.

Волзький, при бузьке, сиваське, тюркська,  кременчуцький, запорізькі, кавказький, паризький, сусідський, товариські. 

10. Дослідження-трансформація

Подані прикметники чоловічого роду змінити за родами, поєднавши кожен прикметник з іменником. Записати, простежити за зміною о, е з і в основі прикметників, назвати морфему, в якій вона відбувається, та фонетичну умову.

Зразок: братів син, братова сім'я, братове доручення — чергування о відкритого складу з  і закритого складу у суфіксі.

Батьків, Михайлів, Вячеславів, Олександрів, Віталіїв, Сергіїв, Андріїв, Петрів, Василів, Володимирів, сусідів, товаришів, Владиславів, Денисів, Аркадіїв, Потапів, Богданів, онуків, синів, Вікторів, дядьків, директорів, деканів, дідів.

Утворення присвійних прикметників

Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від іменників 1-ої - назв людей - присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х]чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра - сестр-ин, баба - баб-ин, Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха - Солош-ин. Якщо твірна основа закінчується на [j], маємо суфікс -ін (на письмі -їн): Лідія - Ліді-їн, Євдокія - Євдокі-їн.

Від іменників 2-ої відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов, -ев (-єв):

а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів/-ов: дядько - дядьк-ів, дядьк-ов-ого;

б) якщо прикметник утворено від іменника м'якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій - Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар - лікар-ів, лікар-ев-ого.

Від назв тварин прикметники із значенням присвійності утворюються за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн): бджол-ин-ий, пташ-ин-ий, орл-ин-ий, змі-їн-ий, солов'-їн-ий; чи суфіксів -ач, -яч: соб-ач-ий, кач-ач-ий, тел-яч-ий, свин-яч-ий. Іноді такі прикметники утворюються шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи та додаванням закінчення -ий: вовчий, овечий.

9. Утворити від поданих іменників присвійні прикметники (1),  в основі яких відбувалося б чергування приголосних. Назвати фонеми, які чергуються, умови чергування.

1. Ольга - Ольжин, сусідка - сусідчин, Наталка - Наталчин, Маринка - Маринчин, донька – доньчин, ненька - неньчин, Параска – Парасчин, тітка - тітчин, Явдоха - Явдошин, Стеха - Стешин, свекруха - свекрушин, сваха - свашин, невістка - невістчин, Варка – Варчин.

10.  Робота з підручником

Вправа 109

11.  Пояснювальний диктант.

Запишіть речення. Поясніть, у яких словах відбулося чергування приголосних звуків.

Я зупиняю в лузі вітер. (Є. Будницька) 

У лепесі сховався шерех. (М. Малахута)

В руці горять, як свічі, три золоті лілеї. (Д. Павличко)

Місяць плаче і сонця шукає.(М. Рильський) 

12.  Самостійна робота.

Запишіть речення, вставляючи пропущені букви, поясніть правопис приголосних.

Подивись: веселим пта..твом ожили степи з лісами. (Б. Грінченко) Коза..ькому роду нема переводу. (Нар. творч.) Почалося нове життя запоро..ького коза..тва.(А. Кащенко) Іноді це був торі..ній пух з тополі. (В. Іваненко) У чужій пасі..і бджіл не розведеш. (Нар. творч.) І тут мені пригадалася почута в дитинстві легенда про те, як дісталася черепа..і чудо-броня. (К. Наріжний) Жити, жити, дру..е, поспішим.(П. Перебийніс)

V.  Закріплення знань, умінь і навичок

Пояснювальний диктант.

Запишіть текст. Підкресліть слова, у яких відбувається чергування приголосних.

                                                        Качина сім’я

Поміж кущами йшла качка, а за нею — цілий виводок каченят. Спершу Юрко подумав, що то свійські, але по тому, як качка витягувала шию, як сторожко озиралась, якими дрібненькими полохливими клубочками котились каченята по землі, зрозумів, що то дикі. Щойно вони сховалися за кущем, як Юрко, кинувши свою вудочку, стрімголов шугнув уперед. Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом із каченятами дременула в траву.

(Є. Гуцало)

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок              

Ø          Отже, які звуки можуть чергуватися в українській мові?

Ø          За яких умов відбувається чергування голосних о,е з і? Назвати випадки, коли чергування не відбувається.

Ø          За яких умов після шиплячих та й вживаються голосні е, о?

Ø          Розповісти про чергування приголосних г, к, х із ж, ч, ш та з, ц, с.

VI. Підсумок уроку

1.   Творче завдання.

Складіть усно речення зі словами серцевий, сердечний і сердешний.

2.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Сьогодні на уроці складним для мене було…

-  На уроці я довідався… згадав про…

VII. Домашнє завдання

Записати 9 назв місяців із суфіксом -ень. Утворити від них родовий відмінок. Записати слова парами за зразком. Сформулювати висновок про чергування, що відбувається.

Зразок: Н. в. — січень.       Р. в. — січня.